Розглянуто соціальні та культурні особливості формування архітектури та містобудування України доби Гетьманщини. Проаналізовано роль фортифікаційних і монастирських комплексів у формуванні розпланувальної, об'ємно-просторової структури та образних характеристик містобудівних утворень. Всебічно досліджено вплив архітектурної спадщини зазначеної доби на розвиток української архітектури XIX - XX ст. Запропоновано шляхи вирішення організаційно-управлінських проблем охорони архітектурно-містобудівних пам'яток.

Міститься аналітичний огляд сучасної правової бази, яка регулює як традиційну культурну галузь, так і суміжні області (захист історико-архітектурної спадщини, мас-медіа, мовна політика). Висвітлюються проблеми власності та діяльності структур "третього сектора" в культурі. Представлено проект Закону про неприбуткові організації в Україні.

Викладено стислі відомості про понад 500 пам'яток містобудування й архітектури, скомпоновані згідно з адміністративно-територіальним поділом України. Представлено найвизначніші пам'ятки (культові, житлові та оборонні комплекси, будівлі та споруди), що репрезентують основні етапи типологічного та стильового розвитку архітектури України від IV ст. до н.е. до ХХ ст. і мають загальнонаціональне, а деякі й світове значення.

Розглянуто питання виявлення, дослідження та наукової фіксації пам'яток архітектури й містобудування Лівобережної України. Проаналізовано джерельну базу й особливості становлення сучасної парадигми історико-архітектурних досліджень та їх зв'язок з підготовкою Зводу пам'яток історії та культури України. Простежено загальні процеси розвитку архітектури та містобудування в областях Лівобережжя. Наведено опис 416-ти конкретних об'єктів архітектурної спадщини Київської області (лівобережної частини), а також Чернігівської, Полтавської, Сумської, Харківської, Донецької, Дніпропетровської. Тексти супроводжуються ілюстративними матеріалами, кресленнями планів і перерізів досліджених будов, зразками історичної іконографії.

Рассмотрены вопросы определения, исследования и научной фиксации памяток архитектуры и градостроительства Левобережной Украины. Проанализированы источники и особенности становления современной парадигмы историко-архитектурных исследований и их связь с подготовкой Свода памяток истории и культуры Украины. Рассмотрены общие процессы развития архитектуры и градостроительства в областях Левобережья. Приведено описание 416-ти конкретных объектов архитектурного наследия Киевской области (левобережной части), а также Черниговской, Полтавской, Сумской, Харьковской, Донецкой, Днепропетровской. Тексты сопровождаются иллюстартивными материалами, чертежами планов и разрезов исследованных строений, образцами исторической историографии.

Проведено архітектурознавчий аналіз визначних архітектурних об'єктів, які з різних причин не збереглися, різних регіонів України: середньої Наддніпрянщини і Північного Лівобережжя, Слобожанщини, Поділля, Волині, Галичини, Закарпаття, Буковини, Півдня. Запропоновано ілюстрований довідник втрачених об'єктів архітектурної спадщини (396 об'єктів), до кожного об'єкта надано стислу історико-архітектурну довідку.

Проведен архитектуроведческий анализ архитектурных достопримечательностей, которые по различным причинам не сохранились к нашему времени, разных регионов Украины: среднего Приднепровья и Северного Левобережья, Слобожанщины, Подолья, Волыни, Галиции, Закарпатья, Буковины, Юга. Предложен иллюстрированный справочник потерянных объектов архитектурного наследия (396 объектов), представлена краткая историко-архитектурная справка относительно каждого объекта.

Проаналізовано розвиток української архітектури, формування будівельної діяльності людини від найдавніших часів, становлення та розквіт архітектури Київської Русі. Описано стильові, типологічні та конструктивні особливості монументального зодчества в різні історичні епохи. Визначено характерні типи та розкрито естетичні засади народного будівництва.

Проанализированы развитие украинской архитектуры, формирование строительной деятельности человека от древнейших времен, становление и расцвет архитектуры Киевской Руси. Описаны стилевые, типологические и конструктивные особенности монументального зодчества в различные исторические эпохи. Определены характерные типы и раскрыты эстетические основы народного строительства.

Висвітлено питання дослідження містобудівного укладу старовинних населених місць України, їх культурної спадщини, методів і форм збереження пам'яток та традиційного характеру середовища. Запропоновано практичні заходи щодо забезпечення збереження пам'яток та історично сформованого архітектурного середовища. Наведено чинні нормативно-правові акти стосовно містобудівної охорони нерухомих пам'яток та збереження традиційного характеру середовища історичних населених місць, а також проекти відповідних нормативно-правових актів, що становлять певний методичний інтерес.

Освещены вопросы исследования градостроительного уклада старинных населённых мест Украины, их культурного наследия, методов и форм сохранения памяток и традиционного характера среды. Предложены практические мероприятия по обеспечению сохранности памяток и исторически сформированной архитектурной среды. Приведены действующие нормативно-правовые акты по градостроительной охране недвижимых памяток и сохранению традиционного характера среды исторических населенных мест, а также проекты соответствующих нормативно-правовых актов, которые представляют определенный методический интерес.

Проаналізовано історико-культурну спадщину давнього міста Глухів як основу його розвитку, значення глухівського періоду української історії. Розглянуто оптимальний варіант охорони та відродження історичного середовища Глухова і його довкілля як одного із джерел духовного здоров'я нації та держави.

Проанализированы историческо-культурное наследие древнего города Глухов как основа его развития, значение глуховского периода украинской истории. Рассмотрен оптимальный вариант охраны и возрождения исторической и окружающей среды Глухова как одного из источников духовного здоровья нации и государства.

Розглянуто малодосліджені або свідомо замовчуванні у попередні десятиліття питання та феномени української національної спадщини - храмової архітектури, національної еліти, українського степу. Охарактеризовано Шевченківський меморіал у Каневі. Висвітлено життєвий та творчий шлях Д.Донцова, проаналізовано твір "Слово о полку Ігоревім" як джерело ідей вченого.

Рассмотрены малоисследованные или сознательно замалчиваемые вопросы и феномены украинского национального наследия - храмовой архитектуры, национальной элиты, украинской степи. Охарактеризован Шевченковский мемориал в Каневе. Освещен жизненный и творческий путь Д.Донцова, проанализировано произведение "Слово о полку Игоревом" как источник идей ученого.

Розглянуто архітектуру країн Східної Європи та Західної Азії, зокрема, Болгарії, Сербії, Хорватії, Молдавії, Румунії, Трансильванії, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Туреччини, країн Середньої Азії, Росії, Білорусі, Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини. Наведено інформацію про храми тетраконхового типу, укріплені монастирі, соборну мечеть у Хіві, замок Куресааре на острові Сааремаа, Смоленський кремль, оперний театр у Тбілісі.

Рассмотрена архитектура стран Восточной Европы и Западной Азии, в частности, Болгарии, Сербии, Хорватии, Молдавии, Румынии, Трансильвании, Грузии, Армении, Азербайджана, Турции, стран Средней Азии, России, Беларуси, Литвы, Латвии, Эстонии, Польши, Чехии, Словакии, Венгрии. Приведена информация о храмах тетраконхового типа, укрепленных монастырях, соборной мечети в Хиве, замке Куресааре на острове Сааремаа, Смоленском кремле, оперном театре в Тбилиси.

Досліджено історію містобудування в Україні за доби Гетьманщини, розкрито особливості формування оборонних комплексів, розглянуто розвиток православного церковного будівництва. Визначено особливості української архітектури другої половини XVII - XVIII ст. Наведено матеріали про міста України, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату (1654 - 1782 рр.) - Чигирин, Батурин, Глухів. Висвітлено життя та діяльність українських гетьманів - Б. Хмельницького, І. Виговського, П. Дорошенка, Д. Ігнатовича (Многогрішного), І. Самойловича, І. Мазепи, К. Розумовського. Охарактеризовано сучасний стан національних історико-культурних заповідників "Чигирин", "Гетьманська столиця" та Глухова, проаналізовано діяльність громадських і державних організацій щодо збереження історичних пам'яток.

Рассмотрена история градостроительства в Украине во времена Гетьманщины, раскрыты особенности формирования оборонных комплексов, исследовано развитие православного церковного строительства. Определены особенности украинской архитектуры второй половины XVII - XVIII ст. Приведены материалы о городах Украины, которые выполняли столичные функции в период существования украинского государства в специфичной форме гетьманата (1654 - 1782 гг.) - Чигирине, Батурине, Глухове. Освещена жизнь и деятельность украинских гетьманов - Б. Хмельницкого, И. Выговского, П. Дорошенка, Д. Игнатовича (Многогрешного), И. Самойловича, И. Мазепы, К. Разумовского. Охарактеризовано современное состояние национальных историко-культурных заповедников "Чигирин", "Гетьманская столица" и Глухова, проанализирована деятельность общественных и государственных организаций по охране исторических памяток.

Висвітлено нормативні основи розробки історико-архітектурного опорного плану, визначення меж і режимів використання територій зон охорони пам'яток та історичних ареалів. Проаналізовано містобудівний розвиток Одеси, описано археологічні пам'ятки міста, наведено класифікацію територій за ступенем історико-культурної цінності.

Изложены нормативные основы разработки историко-архитектурного опорного плана, определения границ и режимов использования территорий зон охраны памяток и исторических ареалов. Проанализировано градостроительное развитие Одессы, описаны археологические памятки города, приведена классификация территорий по степени историко-культурной ценности.

Проаналізовано містобудівний розвиток Чернівців, охарактеризовано архітектурне середовище міста. Описано території з цінним розплануванням і забудовою, наведено їх класифікації за ступенем історико-культурної цінності та розкрито значення у структурі міста. Висвітлено нормативно-методичні засади визначення меж і режимів використання територій зон охорони пам'яток та історичних ареалів. Розглянуто основні принципи системи охоронного зонування території міста, встановлено межі та режими використання його історичних ареалів. Наведено рекомендації щодо внесення змін до Правил використання та забудови території Чернівців.

Проанализировано градостроительное развитие Черновцов, охарактеризована архитектурная среда города. Описаны территории с ценными планированием и застройкой, приведены их классификации по степени историко-культурной ценности и раскрыто значение в структуре города. Освещены нормативно-методические основы определения границ и режимов использования территорий зон охраны памяток и исторических ареалов. Рассмотрены основные принципы системы охранного зонирования территории города, установлены границы и режимы использования его исторических ареалов. Обоснованы рекомендации по внесению изменений в Правила использования и застройки территорий Черновцов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ113(4Укр)л60

Рубрики:

Історія архітектури

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ117.161.33 + Ц561.21г(4Укр-4Сум) + Т4(23Укр7-4Сум)-425

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж62291 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості становлення та розвитку архітектури та містобудування доби Гетьманщини (1648 - 1781 рр.) у географічних межах сучасної території України. Досліджено джерельну базу, наголошено на важливості картографічних матеріалів з історії містобудування та джерельній значущості пам'яток містобудування й архітектури. Вивчено соціально-економічні, культурні та фахові засади формування архітектури та містобудування, закономірності формування, розвитку містобудівних утворень (міст і сіл), оборонних і монастирських комплексів. З'ясовано розпланувально-просторові вирішення й архітектурно пластичні, стильові особливості основних типів будівель і споруд. Доведено та вперше кількісно означено регіональну нерівномірність архітектурного та містобудівного розвитку, а також наведено класифікацію типів монастирських комплексів. Визначено панівну стилістику архітектури доби Гетьманщини, а також місце та роль архітектурно-містобудівної спадщини цієї доби в розвитку української архітектури.

Наведено результати історико-містобудівних досліджень українських міст, а саме - розроблено науково-проектну документацію, яка включає історико-архітектурні опорні плани, визначення меж і режимів використання зон охорони пам'яток, визначення меж і режимів використання територій історичних ареалів. Узагальнено досвід Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень щодо розробки такої науково-проектної документації по містах Василькову Київщини, Ізмаїлу Одещини, Вінниці та Горлівці Донеччини. Результатами зазначених досліджень є забезпеченість кожного з цих чотирьох міст повним комплектом науково-проектної документації, спрямованої на збереження нерухомої культурної спадщини.

Подано детальну інформацію про 127 найвизначніших обронних комплексів XI - XIX ст. на території України. Матеріал згруповано за історико-географічним принципом, але з урахуванням сучасного адміністративно-теориторіального устрою держави. Охарактеризовано фортеці Середньої Наддніпрянщини та Північного Лівобережжя (Київ, Київська, Полтавська, Черкаська, Чернігівська, Сумська обл.), Слобожанщини (Харківська, Донецька обл.), історичного Поділля (Житомирська, Віницька, Хмельницька, Тернопільська обл.), Галичини, Закарпаття та Буковини (Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька обл.), а також Півдня України (Дніпропетровська, Кіровогорадська, Одеська обл.) та Криму. Показано загальні риси та особливості оборонної архітектури України та її регіонів. Визначено роль і місце спадщини фортифікаційної архітектури в структурі сучасних населених місць України.

Розглянуто етапи розвитку теоретичних поглядів на діяльність зі збереження образу історичної частини міста, чи, навпаки, його реконструкції, зокрема зміну історичної панорами, системи домінант. В останні роки реконструкції відбуваються, як правило, з надбудовою окремих об'єктів. Показано, що такі роботи слід виконувати за принципами комплексності збереження та спадкового розвитку історично сформованих містобудівних утворень.

Узагальнено унікальний досвід НДІ пм'яткоохоронних досліджень щодо розроблення планів організації території заповідника як основної та вкрай необхідної науково-проектної документації, що визначає функціонування та подальший розвиток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у м. Київ, Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" у м. Переяслав-Хмельницький Київської області та Державного історико-культурного заповідника "Посулля" у с. Пустовійтівка Роменського району Сумскої області. Зазначено, що комплекси цих пам'яток мають універсальне історико-культурне значення, і метою розроблення планів організації території заповідників є забезпечення збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини, традиційного характеру середовища, ефективного використання їх для культурного поступу українського суспільства.